Про апітерапію

Апітерапія – сукупність методів лікування на основі продуктів бджолярства, до яких належать мед, прополіс, бджолине обніжжя, перга, маточне молочко, віск, забрус, бджолина отрута, бджолиний підмор, трутневі личинки, личинки та продукти життєдіяльності воскової молі, вуликове повітря.

Мед являє собою підготовлений бджолами власний корм, який є продуктом переробки нектару квітів медоносних рослин або ж вироблений з паді солодкого соку, що з'являється на рослинах чи виділяється деякими комахами.

Мед має унікальне співвідношення фізико-хімічих властивостей, які обумовлюють його цілющу дію. Найчастіше використовують мед, отриманий шляхом центрифугування рамок із медовими стільниками.

Слід зазначити, що найсильнішу діє мають не центрифугований («відкачаний»), а стільниковий (мед у стільнику) та забрусовий мед, тобто мед, який, після підготовки рамок до відкачування меду, лишається разом із забрусом – восковими кришечками, якими бджоли закривають комірки стільника, та верхніми частинками воскових стільників.

Основні способи використання меду:

- внутрішньо;

- місцеві шкірні аплікації чистого меду або як суміш різних компонентів;

- медовий масаж;

- медові ванни;

- ректально (через пряму кишку) – супозиторії (свічки) та промивання;

- вагінально (введення в піхву), наприклад супозиторії;

- інгаляції (з потоком вдихуваного повітря)

закапування розчинів в очі, ніс;

Основні показання для використання меду:

- попередження та лікування застудних захворювань;

- ішемічна хвороба серця;

- хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів та легень;

- запалення слизових оболонок ротової порожнини, кровоточивість ясен;

- запальні захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрити (запалення шлунку), виразкова хвороба, гепатити, панкреатити, запори;

- захворювання центральної нервової системи: безсоння, депресії, порушення пам’яті, головний біль тощо;

- підвищення розумової та фізичної працездатності;

- синдром хронічної втоми.