«Високі чуття суспільності і самопожертви…»

Так видатний український вчений Василь Нестероводський охарактеризував бджолу. Цими словами можна охарактеризувати і самого Василя Антоновича.

Згодом науково-виробничі дані щодо використання взятків дослідник узагальнив у окремій праці «Як одержати більше меду та воску». В ній оригінальними є ілюстровані рисунками типи взятків, обґрунтовані даними фенології розвитку бджолиних сімей і обліку цвітіння медоносних рослин стосовно зональних і господарських особливостей територій України.


Із створенням на Україні Укрсадовинтресту (1930—1931 pp.) ми працювали по організації пасік у радгоспах цієї системи. Оскільки поширений тут вулик-стояк на 12 рамок з магазином на рамку Дадан-Блатта (як в той час його називали) не задовольняв вимог розвитку сили сімей і сприяв передчасному й надмірному роїнню бджіл, що негативно позначилось на медозборі, нами було звернуто увагу на необхідність переходу на нову систему вулика, який би не мав цих вад. Тоді ж і виникла ідея створення вулика-лежака на 20 рамок Дадан-Блатта. Такий вулик було виготовлено в Боярському технікумі бджільництва і продемонстровано на скликаній Укрсадовинтрестом взимку 1932 р. нараді по бджільництву. Учасники наради ухвалили перевірити вулик на Українській дослідній станції бджільництва та в радгоспах Укрсадовинтресту. А вже через рік було остаточно розроблено конструкцію цього вулика-лежака і розпочато масове його виробництво.

У 1937 р. цей вулик був схвалений і нарадою обласних спеціалістів та райінструкторів бджільництва при Наркомземі УРСР для масового його виготовлення та постачання ним колгоспів.

Ним же з 1922 р. започатковано наукову й навчальну роботу на Голосіївській дослідній пасіці.

Тут доречно нагадати, що початок науково-педагогічної діяльності Василя Антоновича у бджільництві відбувався в період переселення бджолиних сімей з дуплянок у вулики різних систем і поширення нових методів пасічникування. В 1927 р. ним видана наукова праця «Як викохати та вибрати добру бджоляну матку» накладом 5 тис. примірників, що становило в середньому по одній книжці на 20 пасік. В ній автор помістив узагальнення зарубіжних наукових розробок і власного досвіду з виведення маток, особливо з результатів, отриманих на Голосіївській дослідній пасіці, якою він завідував з 1922 р.

Його науково-практична інформація з виведення маток на пасіках, подана доступною мовою для селянина, була однією з перших в українському книгодрукуванні. Основний зміст праці, її стрижневий матеріал не втратив цінності та практичного значення, незважаючи на 80-річну давність.

За найкращу бджолу треба вважатимісцеву, яка тисячоліттями призвича-ювалась до місцевих умов підсоння, як кажуть, – акліматизувалася. Через те, що сім’ї бувають більш медні й менш медні, то на розплід племінних маток та трутнів треба відбирати найпродукційніші сім’ї.

Наша бджола гарна й варта уваги; за її властивості, її хвалять навіть чужі люди, а довжиною сисальця вона наближається до довгосисальцевих, тому нам нема чого мріяти про якусь іншу чужоземну бджолу, а кохатись у своїй і добором (селекцією) поліпшувати її.

В.А. Нестерводський застерігає, що схрещування наших бджіл з іншими для підвищення їх продуктивності є надто забарним, копітким і небезпечним заходом, який може призвести до цілковитого виродження місцевих бджіл, ми залишаємось тієї думки, що краще виявляти найбільш чисті осередки останніх і від них добором підвищувати їх медовоскову продуктивність.Українську бджолу вчений за зовнішнім виглядом поділяє на три популяції: 1) чорну – схожу на північну бджолу; 2) сіру, у якої перші три-чотири кільця блідо-жовто-білого кольору й 3) метиси, в яких перше та почасти друге кільце черевця жовте. Наша бджола жвава та енергійна. Порівнюючи з північною вона досить смирна, жалить не боляче і пасічники працюють навіть без сітки. Вона обережно вилітає, тому її мало тратиться й тому сім’ї не знесилюються швидко. Українська бджола працьовита, мало роїться, порівнюючи з південною, далеко літає за поживою і тому медніша за південну. Вощину вона будує гарно, мед засклеплює рівною чистою покришкою, білою, як сніг, тому стільниковий мед має чудовий вигляд.

Поради з цих та інших тем, обґрунтовані результатами науково-виробничої діяльності та перевірені на освітянській нові, В.А. Нестерводський узагальнив у підсумковій книзі «Організація пасік і догляд за бджолами», яка видана в 1966 і 1971 рр., коли він був почесним членом кафедри Української сільськогосподарської академії.

Закінчення. Початок в № 5, 2015


№ 6 Автор: Поліщук В.П. доктор сільськогосподарських наук, академік АН ВШУ, професор кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського; Головецький І.І., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського; Лосєв О. М., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського

Реклама

До уваги читачів

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ ЖУРНАЛУ  «ДОКТОР  БДЖІЛКА»

Передплата на журнал «ДОКТОР  БДЖІЛКА» триває постійно з будь-якого кварталу у всіх поштових відділеннях України, вартість на один квартал 2016 року-27,10 грн.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ПОШТОВИЙ ІНДЕКС:   86733

Електронну версію журналу «Доктор Бджілка» можна передплатити на нашому сайті.