Комахи в слов’янській культурі. Бджола

У слов’янській історії, культурі й народному фольклорі велике місце займають комахи: Таргани, метелики, мурахи, комарі. Крім нечистих, шкідливих комах є й такі, які розцінюються в народній традиції як добрі і корисні й користуються шануванням. Насамперед це бджола, що сприймається як Божа тварина. Її називають «Божою підлесницею» , «Божою мудрістю» .


Українці й серби називають її святістю. Існує повір’я, що бджола жалить тільки грішника. Слово бджола освічена від загальнослов’янського «бечела» після падіння скорочених і оглушення «б» перед «год». «Бечела» похідне від тої ж Основи, що й бучать, дзижчати, гудіти. Названа по характерному дзижчанню при польоті. А «Тлумачний словник» С. І. Ожегова пояснює: «Бджола – це літаюче перетинчастокрила гуртова комаха, що переробляє нектар».

Бджоли живуть групами, які називаються колоніями. У колонії медоносних бджіл єдиною самкою, що відкладає яйця, є бджолина матка. Всі інші самки – робочі бджоли. Вони будують стільники й збирають нектар. По народних поданнях, бджоли водяться тільки в добрих людей, а злих не люблять

Немає людини, що не знала б хоча б кілька прислів’їв, не пам’ятала наспіви якої-небудь пісні, не розгадувала загадки. У слов’янськом у фольклорі багато загадок, прислів’їв і приказок про бджолу. У російських загадках говоритися про безшлюбність і невинність бджіл, там вказується на те, що бджолина матка просто відкладає яйця, з яких з’являються на світло бджоли. «Не дівка, не вдова, не замужня дружина, дітей виводить», «Живе не дівка, не баба, не солдатка, не вдова й не дружина, а дітей багато». Бджоли так само вподібнюються дівицям

Ось деякі загадки: «Сидять дівиці в темній темниці, В’яжуть сітку без голки, без нитки», «Прийшов у город розбійник з ножем, з вогнем; мешканців не ріже, хати не палить, а добро бере» (підрізування меду), «У сутінках народиться, з вогнем умирає» (віск)», Домовита господарка політає над галявиною, поклопочеться над квіткою і поділиться медком. (бджілка)».

У білоруській легенді бджолами стають сльози прекрасної діви, що сидить на камені посередині моря. Багато слов’янських повір’їв зложилися зі спостережень за життям бджіл. Народна мудрість говорить: «Бджоли ранком грають – Буде ясний день», «Бджоли товчуться – до негоди», «З раннього ранку бджоли відправляються за видобутком – буде гарний день», «Одна бджола багато меду не наносить». Виліт бджіл з вулика зв’язується із приходом весни

Бджілка, йдеться у веснянці, виносила через море золоті ключі й ці ключі замикали обридлу зиму й відмикала тепле літо. «Ти, бджілка, бджілка затята! Ти вилети за море, Ти винеси ключики, Ключики золоті. Ти замкни зимоньку, Зимоньку студену! Відімкни літечко, Літечко тепле, Літечко хлібородне!»

У російській народній казці «Морський цар і Василина Премудра» говоритися про те, що Іванові-Царевичеві морський Цар наказав за одну ніч зробити церква із чистого воску. А допомогли йому виконати це завдання бджоли

От як про це розповідається в казці: «Царевич улігся спати, а Василина Премудра вийшла на ґаночок і закричала голосно: «Гей ви, бджоли роботящі! Скільки вас на білому світлі не є – усі летіть сюди й зліпіть із чистого воску церква Божу, щоб до ранку була готова!» Ранком прокинувся Іван-царевич, глянув – стоїть церква із чистого воску. А. С. Пушкін в «Казці про царя Салгана» визнає серйозну роль комахи Лебідь перетворює князя спочатку в комара, потім у муху, а наприкінці казки в джмеля, родича бджоли.

Комар, муха й джміль карають зло й служать добру. Поет про це говорить так: «Прямо на ніс до неї сідає, Ніс вжалив богатир: На носі з’явився пухир. І знов здійнялася тривога: «Допоможіть, заради бога! Варта! Лови, лови, Так дави, його давися. От же ж пожди трошки, Перегоди! . .» А джміль - у віконце і спокійно на свій острів через море полетів

В «Казці про веселу бджілку» Н. Абрамцевої розповідається про бджолу Жужу, що усі любили за добру й веселу вдачу. З нею всі хотіли пограти, прилітали до неї в гості, просили про допомогу. І Жужа не відмовляла нікому. Казка «Крихта з нового рою» В. Врублевської оповідає про маленьку бджілку, що не вміла збирати нектар, а тільки сиділа на квітах і нюхала їх. Бджоли вирішили навчити її, але вона, дурненька, утекла з вулика й стала жити серед ос, які тільки висмоктували нектар із квітів

І бджола відчула себе нещасної. А чому? Вона й сома не знала. Ці казки змушують задуматися про життя, про добро, про щастя, про долю..

Жартівні пісні – вираження веселої вдачі народного ясного погляду на життя. Це частівки: За народними повір’ями, бджоли зобов’язані Богові своїм походженням, на відміну від джмелів, шершнів або ос, яких створив диявол.

У сербській легенді про походження бджіл зі сліз матері, що оплакує загубленого, а потім віднайденого сина, образ матері являє собою пряму аналогію образу Богоматері. Співвіднесеність бджолиної Матки з Божою Матір’ю підкріплюється в чисто мовному відношенні (матка й Матерь), а царська символіка ріднить її із Царицею Небесної.

У Болгарії Богородиці приписують заняття бджільництвом і вважають її покровителькою бджіл і їхніх власників. Для гарного приплоду бджіл, заради їхнього блага й здоров’я на Успіння Богородиці (15 серпня за ст. ст.) пригощають у церкві освяченим медом.


№ 8

Реклама

До уваги читачів

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ ЖУРНАЛУ  «ДОКТОР  БДЖІЛКА»

Передплата на журнал «ДОКТОР  БДЖІЛКА» триває постійно з будь-якого кварталу у всіх поштових відділеннях України, вартість на один квартал 2016 року-27,10 грн.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ПОШТОВИЙ ІНДЕКС:   86733

Електронну версію журналу «Доктор Бджілка» можна передплатити на нашому сайті.